Є люди, які зберігають у будь-якому віці юне сприйняття навколишнього, погляди і переконання своєї молодості. Мабуть, це добра прикмета, прикмета того, що людина не старіє душею, не зрадила собі і тому часу, коли вирішувала ким бути, до чого прагнути. Такою рисою володів один із найдавніших працівників КАДІ – кандидат технічних наук, доцент кафедри будівельних конструкцій і мостів Сергій Миколайович Коваленко.
… Дитинство Сергія пройшло
в теплому зеленому Маріуполя на березі Азовського моря. В ті далекі часи в
невеличкому місті було всього-на-всього два автомобілі, і, коли вони, гучно
сигналячи клаксоном, проїжджали вулицями, їх супроводжував натовп захоплених
хлопців. І ця зустріч з автомобілем запам’яталася Сергієві назавжди.
Батьки хлопця – народні
вчителі – зуміли прищепити сину глибоку любов до книги, до знань. 15-ним
юнаком, після закінчення профшколи, Сергій працює креслярем, а згодом – техніком
з будівельної спеціальності. Але тяга до знань не полишає юнака. Його мрія –
навчатися далі. У двадцять років він залишає рідне містечко і їде до Києва.
Успішно витримавши конкурсні іспити, невдовзі стає студентом факультету шляхів
сполучення КПІ. Йому поталанило стати слухачем і учнем у таких відомих вчених, як академік Є. О Патон,
професори С. А. Прокоф’єв,
В. М. Ярин.
З цього часу вся
трудова біографія Сергія Миколайовича пов’язана з мостами. В передвоєнні роки С. М. Коваленко працював
у мостовому відділі Київської контори Союздорпроекту, проектував мости. На
своєму робочому місці Сергій Миколайович показував зразки інтенсивної
інженерної праці: він запропонував і широко використовував табличну форму
розрахунків мостів.
Але згодом мирна праця
обірвалась… Учасник фінської війни, він був і в лавах перших захисників
Батьківщини під час другої світової. Був командиром взводу Мостобудівельного
батальйону, брав участь у проектуванні і виготовленні наплавних і
збірно-розбірних конструкцій мостів воєнного часу.
В 1944, будучи
помічником начальника дорожнього відділу армії по мостах, запропонував проект і
побудував міст «сітчастої системи», на котрий вже після війни отримав авторське
свідоцтво.
17-ма урядовими нагородами
відмічений бойовий шлях інженера Коваленко. Після закінчення війни ще понад
15-ть років життя Сергія Миколайовича пов’язане з армією: в ту пору він –
викладач військової кафедри КАДІ.
… Зовнішньо він мало
змінився відтоді, як змінив військову форму на цивільний костюм, - завжди
підтягнутий, акуратно і зі смаком вдягнений.
Ім’я Сергія Миколайовича Коваленка
користувалося заслуженою повагою за великий досвід, широкі знання, велике коло
інтересів. До нього зверталися за консультаціями інженери-виробники і
працівники проектних організацій. Список наукових праць С. М. Коваленка складає
понад сто найменувань. Він завжди прагнув підвищувати особистий інтелектуальний
рівень, регулярно вивчав технічну літературу на українській, чеській,
польській, англійській, французькій, німецькій мовах.
Для молодших колег по кафедрі Сергій Миколайович був взірцем педагогічної майстерності, вимогливості до себе й студентів, закоханості й відданості справі, працездатності, цілеспрямованості.
Немає коментарів:
Дописати коментар