Випускник автомобільного факультету 1982 року
Голова ради Миколаївської обласної асоціації
автомобільних перевізників, директор ТДВ «Оріон-Авто», заслужений працівник
транспорту України
У системі автомобільного транспорту Валерій Васильович Буркун працює понад 40 років. Талановитий фахівець і організатор. Енергійний, вимогливий та цілеспрямований керівник. Уміло використовує багатий досвід роботи для досягнення максимальних результатів.
Український
автотранспортник, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат
України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.
Народився 25
лютого 1938року с. Якушинці Вінницького району
Вінницької області в сім'ї службовців.
Протягом 1954–1959 років навчався у Київському автомобільно-дорожньому інституті, здобувши фах інженера-експлуатаційника автотранспорту.
Відділ ІТ та КЗ Бібліотеки висловлює подяку і глибоку
вдячність кафедрі іноземних мов, на чолі із Дубровою Оксаною Миколаївною, за
плідну співпрацю.
Сьогодні,
завдяки кропіткій роботі активних
співробітників кафедри, Бабич М. Є. та Самар О. М., база даних «Біобібліографія авторів електронної
бібліотеки НТУ» поповнилася новими іменами. Переглянути…
Впевнені,
що в майбутньому, інформація з цієї БД стане Вам у нагоді.
Висловлюємо впевненість в збереженні дружніх відносин та нашій подальшій плідній і взаємовигідній співпраці на благо спільних інтересів!
Кандидат технічних наук, доцент, академік Транспортної академії України.
Народився 21 вересня 1952 року в м. Києві. Після закінчення середньої школи в 1969 році поступив у Київський автомобільно-дорожній інститут, інженер шляхів сполучення за фахом “Автомобільні дороги”.
Міський голова
Дубно.
Народився 13
листопада 1955 року в селі Гориньград 1 Рівненського району Рівненської області
в родині колгоспників, українець.
1963 року вступив
до першого класу Гориньградської І восьмирічної школи, яку закінчив у 1971
році. З вересня 1971 року по червень 1975 року учень Рівненського
автотранспортного технікуму.
З червня 1975
року по серпень 1977 року проходив військову службу в лавах Радянської армії в
Далекосхідному військовому окрузі.
У вересні 1977 року вступив на механічний факультет Київського автомобільно-дорожнього інституту, який закінчив у вересні 1982 року за спеціальністю «Будівельні і дорожні машини та обладнання».
Член Національної спілки фотохудожників України, член Всесвітньої спілки фотохудожників (Global Photographic Union), член RPS (Королівський клуб фотохудожників) Велика Британія. входить до складу правління Київської міської організації спілки фотохудожників України.
Викладає авторські курси «Основи фотовідеодизайну», «Мистецтво фотовідеодизайну».
Кандидат економічних наук (1995), доктор політичних наук (1998); заступник міністра оборони України (03.2010—04.2012). Директор Департаменту Міністерства оборони України (04.2011—07.2013), Завідувач кафедрою суспільних наук, Директор інституту дизайну і реклами Національної Академії керівних кадрів культури і мистецтв (10.2014 — теперішній час)
Жити щедро. Щедро на творчі сили, талант, якими обдарувала тебе доля, і які вже за власною волею повертаєш на служіння науці, прогресу в ім’я людей. І цю свою мрію, своє покликання Ярослав Васильович Хом'як кував наполегливою працею, старанним навчанням на студентській лаві молодого тоді КАДІ. Тут, заполонений багатим на знахідки і відкриття світом творчого пошуку, з завзяттям молодості і готовності повної віддачі, поринув у науку. Це було як відкрити в безмежному морі можливостей, що пропонує життя, власний острів. І заселяти його своїми думками, сподіваннями, ідеями.
Навряд чи знайдеться в
КАДІ людина, яка б не знала Гориславу Борисівну Безбородову особисто, або не
чула про неї. Початок трудового шляху цієї жінки тісно пов'язаний з найпершими
роками заснування КАДІ. Один з найстаріших ветеранів вузу, жінка-професор (на
той час), доктор технічних наук, завідуюча кафедрою.
… Йшов вересень тріумфального 1945-го року. Перші місяці жаданого, такого знову мирного життя, перші місяці підняття з руїн економіки країни. За направленням Саратовського автомобільно-дорожнього інституту, який Горислава Борисівна закінчує з відзнакою, як молодого спеціаліста її зараховують на посаду старшого лаборанта кафедри нарисної геометрії і графіки.
Є люди, які зберігають у будь-якому віці юне сприйняття навколишнього, погляди і переконання своєї молодості. Мабуть, це добра прикмета, прикмета того, що людина не старіє душею, не зрадила собі і тому часу, коли вирішувала ким бути, до чого прагнути. Такою рисою володів один із найдавніших працівників КАДІ – кандидат технічних наук, доцент кафедри будівельних конструкцій і мостів Сергій Миколайович Коваленко.
Дитинство і юність Семена Федоровича Колбасина йшла в ногу з початком ХХ століття. З тими вражаючими протиріччями, яка несла ця бурхлива епоха, з тими грандіозними перетвореннями і звершеннями, які руйнували старе, щоб побудувати нове, виплекане віковічною мрією людства.
З високих і чистих зірок тої ночі кожен
обирав свою, загадуючи плани на майбутнє, ділячись з друзями надіями,
потаємними сподіваннями. Останній шкільний вечір для них, випускників Київської
школи № 86, здавалося, широко відчиняв двері на широкі дорого до здійснення
мрій, до щасливого прийдешнього… То була ніч з 21 на 22 червня 1941 року.
Війна примусила Фаїну розлучитися з рідним містом. Всі тяготи тилового життя молода дівчина ділила з з своїми співвітчизниками в місті Кузнецьку Кемеровської області, тут же знайшла і свою робочу долю. Випускницею вчительського інституту вона за початок трудового шляху обрала посаду бібліотекаря на металургійному комбінаті міста. І зрозуміла, що книжкова держава – її єдина і щаслива царина, її покликання, її тверда путь.
З фотографії на нас дивиться мужня людина. Рішучість, тверда переконаність, сила характеру – в погляді. Цей знімок зроблено багато років тому, по війні. Він пройшов її всю, з першого по останні роки. Пережив довгі й страшні, схожі на вічність, блокадні дні і ночі. Потім – переможними шляхами крокував до кордонів нашої Батьківщини.
