Ректор Національного транспортного університету з 2003 по 2024 роки
Доктор технічних наук (1992), професор (1993), академік НАПНУ (2016). Заслужений діяч науки і техніки України (2002), Президент Транспортної Академії України, академік Національної Академії педагогічних наук України.
Фахівець у галузі триботехніки.
Наукові дослідження, що проводять під керівництвом М. Ф. Дмитриченка, спрямовані на підвищення зносостійкості та покращення антифрикційності вузлів тертя машин і механізмів; покращення триботехнічних якостей мастильних матеріалів; вдосконалення та розробку нових методик оцінки параметрів мастильного шару електричними й оптичними методами; розробку теоретичних і практичних аспектів еластогідродинамічного зосередженого контакту; аналіз і прогнозування стану поверхневого шару металу контактних поверхонь методами металографії; розробку методів прогнозування роботоспроможності ультрадисперсних мастильних шарів у нестаціонарних і екстремальних умовах тертя; розробка методів математичного моделювання трибологічних процесів.
Народився 19 грудня 1952 року у м. Снятин Івано-Франківської області в родині вчителів. У 1976 році закінчив з відзнакою механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації, де пройшов шлях від аспіранта, асистента до професора, завідуючого кафедрою, проректора університету (1991–1995 – заступник проректора з наукової роботи, 1995–1999 – проректор із перспективного розвитку).
У 2000–2002 роки займав посаду начальника департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Входив до складу комісії фахівців по розробці проекту закону України «Про вищу освіту», Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та інших законодавчо – нормативних актів у сфері вищої освіти. З 2002 року – ректор Національного транспортного університету та завідувач кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства. Водночас від 2003 – завідувач кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства НТУ (Київ). Досліджує проблеми тертя і зношування у машинах.
Відомий спеціаліст у галузі машинознавства. Автор понад 380 наукових праць, зокрема монографій: «Еластогідродинаміка: теорія та практика», «Мастильна дія олив в умовах еластогідродинамічного мащення», «Смазочные процессы в условиях нестационарного трения»; навчальних посібників: «Вища освіта і Болонський процес», «Триботехніка та основи надійності машин», «Механічна обробка (Режими різання). Розробник ряду нових методів підвищення зносостійкості та надійності машин.
Немає коментарів:
Дописати коментар