Доктор технічних наук, професор.
…
На початку 1943 року, студентом Уральського політехнічного інституту, сімнадцятирічний
юнак уходить на фронт. Тільки у квітні 1946 року він знову повертається до
колишньої студентської лави і продовжує перерване війною навчання в УПІ.
Свою трудову діяльність М. І. Хрисанов розпочав на Уралмаші, у конструкторському відділі, потім працює на Нижнє-Тогільському металургійному комбінаті. Тут Хрисанов пройде шлях від інженера до заступника начальника мартенівського цеху. Непереборне прагнення до знань, до самоудосконалення приводять М. І. Хрисанова у 1952 році до аспірантури УПІ, де він спеціалізується у галузі важкого машинобудування.
З
1954 року працює асистентом УПІ. Через кілька років стає викладачем, старшим
викладачем, доцентом… Проходить за конкурсом на посаду старшого наукового
співробітника – УкрНДІпроект Києва, де займається дослідженнями динаміки та
міцності гірсько-транспортних машин безперервної дії, що використовуються для
відкритої розробки вугілля Екібастузького та Кансько-Ачинського
паливно-енергетичних басейнів.
Для
підвищення надійності роботи високопродуктивних багатотонних унікальних машин
М. І. Хрисанов
розвиває новий напрямок по захисту їх
від перевантажень, розробивши та впровадивши оригінальні рішення та
компоновочні схеми, які були захищені 31 авторським свідоцтвом.
У
КАДІ М. І. Хрисанов розпочав свою роботу в 1974 році професором, а потім
завідуючим кафедрою «Теорії механізмів машин і деталей машин».
Його багатогранна науково-педагогічна діяльність була результатом великого працелюбства. Він віддав багато своїх знань вихованню висококваліфікованих фахівців.
«Автодорожник» №
15 (256) від 22 квітня 1985 року
Немає коментарів:
Дописати коментар