КЛИМПУШ ОРЕСТ ДМИТРОВИЧ

  

Український політик, інженер, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посланник України 1-го класу (липень 1999). 

Кандидат технічних наук, професор кафедри двигунів і теплотехніки НТУ, академік Транспортної академії України. Голова Федерації роботодавців транспорту України.

Відомий державний та громадський діяч, перший міністр транспорту незалежної України, висококваліфікований інженер та науковець, Климпуш Орест Дмитрович народився 14 лютого 1941 року в с. Ясіня Рахівського району на Закарпатті. Батько, Дмитро Климпуш, відомий в Україні активний учасник національно-визвольної боротьби 1938–1939 рр., головний командант Карпатської Січі. Навчався у Київському автомобільно-дорожньому інституті, який закінчив з відзнакою 1964 року. 

Трудовий шлях та професійне становлення Орест Дмитрович Климпуш розпочав з посади головного інженера Хустської автобази «Головльвівбуду». З 1971 року його життєвий шлях пов’язаний з розбудовою автотранспортної галузі України. Спершу інженер, згодом заступник директора з наукової роботи Державного автотранспортного науково-дослідного і проектного інституту, а з 1988 року — генеральний директор НВО «Автотранспорт». Під керівництвом Ореста Дмитровича інститут брав участь у розробці загальноукраїнських народногосподарських та галузевих програм.

Наукові здобутки О.Д. Климпуша викладені на сторінках понад 60 публікацій, 3 книг, він є автором та співавтором 13 авторських свідоцтв у сфері експлуатації автомобільного транспорту, паливної економічності та токсичності двигунів. У 1992 р. обійняв посаду першого міністра транспорту. Зробив найважливіші нововведення та зміни, що дозволило створити вітчизняне Міністерство транспорту як єдиний орган центральної виконавчої влади у сфері транспорту, де було об’єднано 5 видів транспорту.

У 1994 році обраний народним депутатом України. У парламенті ІІ скликання був активним учасником розробки і прийняття Конституції України, Закону України «Про статус гірських населених пунктів України» та низки законів, що стосуються транспорту, соціальної сфери та органів самоврядування. Радник Прем’єр-міністра України (1995). 

З грудня 1997 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині та Словенії (за сумісництвом). Складну місію Орест Дмитрович виконав як представник України у Дунайській комісії, а в 1999–2001 роках — уже як віце-президент цієї міжнародної організації. Сполучення по Дунаю, на одній із найважливіших водних магістралей у Європі, було фактично припинено внаслідок війни в Югославії. Його дії та зусилля не залишилися непоміченими. 2002 року виборці Рахівщини знову висловили свою довіру Оресту Дмитровичу. Будучи народним депутатом України, він очолював підкомітет з автомобільного транспорту та дорожнього господарства Комітету з питань будівництва і транспорту Верховної Ради України. Автор і співавтор законів України «Про автомобільний транспорт», законодавчих актів «Про автомобільні дороги» та інших у сфері транспорту.

Сьогодні всі сили та багаторічний досвід Орест Дмитрович віддає Федерації роботодавців транспорту. Він переконаний, що представники роботодавців повинні бути присутніми у кожному міністерстві і відомстві, чия робота так чи інакше зачіпає їхні інтереси. Це практика розвинутих країн.

 Логос Україна