НАГАЙЧУК ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

  

Заслужений будівельник України.

Розробив кадастр розташування місцевих матеріалів на всій Україні.

Наставник сучасних дорожників-науковців.

Патріот дорожньої галузі.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ

Народився 10 лютого 1960 року в с. Тетевчиці Львівської області.

У 1975 році закінчив з відзнакою школу. Навчався у Львівському автомобільно-дорожньому технікумі на дорожньо-будівельному факультеті.

З 1979 року розпочав свою трудову діяльність на посаді майстра в Любешівському РайДУ на Волині. У цьому ж році вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту (зараз Національний транспортний університет) на факультет «Автомобільні дороги».

У 1993 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Шлаколужні бетони для будівництва нежорстких дорожніх одягів». 

РОБОЧИЙ ШЛЯХ

У 2002 році працював заступником начальника Управління науково-технічної політики в Укравтодорі. З 2004 до 2009 року - директор Українського державного виробничо-технологічного підприємства «Укрдортехнологія».

З 2009 по 2017 рік обіймав посаду директора ДП «ДерждорНДІ». За його підтримки та участі в інституті започатковані нові напрямки діяльності інституту, зокрема питання нормативно-кошторисного забезпечення дорожніх робіт, створено Технічний комітет стандартизації ТК 307 «Автомобільні дороги і транспортні споруди», який зараз активно функціонує, надано статус базової організації з науково-технічної діяльності у сферах будівництва, промисловості будівельних матеріалів, архітектури і містобудування.

На посаді директора інституту, створив потужну команду молодих науковців, здатних вирішувати проблеми дорожньої галузі на високому професійному рівні.

На даний момент працює на посаді головного наукового співробітника у ДП "НІРІ". Основним напрямком діяльності є організація науково-технічного супроводу об’єктів Великого будівництва та питання впровадження нових сучасних матеріалів та технологій у дорожнє будівництво.

НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ

Розробив систему використання місцевих матеріалів в дорожньому господарстві(граніти, вапняки, пісковики і ряд інших). За його безпосередньою участю розроблено кадастр розташування місцевих матеріалів по всій Україні та цілий ряд нормативно-технічних документів, що стосуються проектування та виконання дорожніх робіт.

З 2004 року веде викладацьку діяльність в Національному транспортному університеті, готуючи молодих спеціалістів  «Сучасним технологіям експлуатаційного утримання» та «Екології життєвого циклу автомобільних доріг». У 2011 році отримав звання доцента кафедри Будівництва та експлуатації доріг НТУ.  

Являється одним з авторів ДБН В.2.3-4:2015 «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ Частина І. Проектування Частина II. Будівництво» та

ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» та ряду нормативних документів щодо влаштування захисних шарів зносу покриттів автомобільних доріг.  

Опублікував понад 45 наукових статей з різних напрямків, а саме: екологія, економіка, будівництво, ціноутворення, реформування галузі. Продовжує публікувати нові статті у наукових виданнях, які включені до різних наукометричних баз даних.

Дійсний член та член президії Транспортної Академії України.