«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». ФРОНТОВИМИ ДОРОГАМИ

 

Час невпинно йде вперед. Багато чого стирається з нашої пам’яті. Але ні ми, ні наше покоління не повинні забувати героїчного подвигу воїнів-дорожників у грізні роки Другої світової війни.

Згадуємо воїнів-дорожників, які після війни тривалий час працювали на кафедрі проектування доріг Київського автомобільно-дорожнього інституту (нині НТУ). Вони внесли значний вклад у підготовку спеціалістів і нинішнє покоління дорожників пам’ятає і цінує їх як висококваліфікованих фахівців і своїх вихователів.

 

ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ ДАДЕНКОВ (1911—1991) 

Вихованець Харківського автомобільно-дорожнього інституту. У вересні 1941 р. був мобілізований в діючу армію. Служив на Південному, Північно-Кавказькому та Сталінградському фронтах на посадах головного інженера 62 військово-дорожнього загону, старшого помічника начальника 2-го відділу Управління автотранспорту і дорожньої служби. З травня 1944 р. Юрій Миколайович – начальник дорожньо-будівельного відділу дорожнього управління Південного та 4-го Українського фронтів. За час служби проявив себе висококваліфікованим дорожником, вольовим командиром.

В 1944 р. Ю.М. Даденков був демобілізований з армії для організації Київського автомобільно-дорожнього інституту, який було засновано 7 листопада 1944 р.

 

КЛИМЕНТ АРОНОВИЧ ХАВКІН (1909-1973) 

Вихованець Харківського автомобільно-дорожнього інституту, учасник Другої світової війни. Військове звання — інженер-капітан, служив у дорожніх військах.

Основні роботи, що виконувалися під його командуванням: будівництво нових і ремонт існуючих доріг у зоні наступальних операцій, наведення переправ, будівництво тимчасових залізничних під’їздів до гранітних кар’єрів тощо.

Після демобілізації увесь час працював в КАДІ, спочатку начальником навчальної частини, потім асистентом і старшим викладачем, а після захисту кандидатської дисертації, доцентом. В 1973 р. йому було присвоєно вчене звання професора.

К.А. Хавкін був одним із засновників Київського автомобільно-дорожнього інституту.

  

ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ КИСІЛЕВСЬКИЙ (1881—1963) 

Почав працювати на кафедрі проектування доріг одразу ж після демобілізації з лав Радянської армії в 1945 р.

Військове звання інженер-капітан. У роки Великої Вітчизняної війни служив у дорожніх військах, виконував роботи, пов’язані з розвідуванням автомобільних доріг. Оскільки до війни О.М. Кіселевський, працюючи в системі Гушосдору НКВС СРСР, вишукував і проектував багато доріг у гірській місцевості, його групі для виконання пошукових робіт доручалися найбільш складні військово-дорожні об’єкти. Матеріали його розвідувань завжди супроводжувалися ескізними зарисовками місцевості вздовж траси, що дозволяло на етапі проектування більш глибоко оцінювати конструктивні рішення доріг.

Уміле і своєчасне виконання завдань військового командування було високо оцінено.

Працюючи в КАДІ на посаді доцента, О.М. Кіселевський весь свій досвід розвідувача і проектувальника доріг передавав студентам, за що заслужив високу пошану і вдячність багатьох випускників.

САМУЇЛ МУСІЙОВИЧ ГРИБНІКОВ (1906-1979) 

Військове звання підполковник. До війни працював у системі Гушосдору НКВС СРСР, мав великий досвід експлуатаційника шосейних доріг.

У роки війни командував роботами по будівництву і експлуатації автомобільних доріг, наведенням переправ та пошуком місцевих дорожньо-будівельних матеріалів. Як досвідчений фахівець дорожньої справи виконував найважливіші доручення командування. Після закінчення війни продовжував працювати в дорожніх органах, обіймаючи посади заступника, а потім начальника технічного управління Міністерства автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР. В 1963 р. після за хисту кандидатської дисертації перейшов на викладацьку роботу в КАДІ, де працював доцентом кафедри проектування доріг до виходу на пенсію.

 

КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ РЄПКІН (1904–1975)

Військове звання полковник інженерних військ. У роки Великої Вітчизняної війни служив у дорожніх військах, пройшов військовими дорогами від Сталінграду до Угорщини. Виконував різні доручення командування по розвідуванню і проектуванню доріг, їх будівництву, ремонту і експлуатації, але частіше всього розвідував військові дороги у складі спеціалізованого батальйону. За його спогадами найбільш форсованими і складними були дорожні роботи при подоланні гірських пере валів у Карпатах. Великий досвід військових дорожників, з якими служив К.І. Рєпкін, дозволяв військам швидко долати перешкоди і просуватися на захід. За успішне виконання завдань військового командування він нагороджений двома орденами Червоної зірки та багатьма медалями. Після демобілізації з лав Радянської Армії Костянтин Іванович працю вав викладачем у Київському автомобільно-дорожньому технікумі, а з 1956 р. по 1973 р. в КАДІ на посаді старшого викладача.

О.А. БІЛЯТИНСЬКИЙ, професор

В.П. СТАРОВОЙДА, доцент