Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Один із академіків-засновників Транспортної академії України, академік Нью-Йоркської академії наук, дійсний член Академії будівництва України, академік Академії наук вищої освіти України (2004 р.), член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки, Постійний член науково-методичної комісії з теоретичної механіки МОН України.
Народився 12 липня 1940 року в м. Київ у сім'ї інженера-проектувальника залізничних мостів інституту "Київгіпротранс" (згодом Головного інженера інституту), заслуженого будівельника УРСР Олега Олександровича Рассказова (1912-1990).
Після закінчення київської середньої школи № 24 вступив до КАДІ.
У 1962 році закінчив дорожньо-будівельний факультет (спеціальність «Інженер-будівельник автомобільних доріг»).
З 1966 по 1969 р. навчався в аспірантурі на кафедрі опору матеріалів. У 1974-1976 рр. був докторантом інституту. Кандидатську дисертацію за спеціальністю "Будівельна механіка" на тему "Напряженно-деформированное состояние и несущая способность покрытий из гиперболических параболоидов" захистив у 1970 році. Докторську дисертацію за цією ж спеціальністю захистив на тему: "Многослойные ортотропные пологие оболочки и пластины" в 1978 році.
У цьому інституті пройшов шлях від асистента до професора, завідувача двох кафедр (протягом 1984-1987 рр. очолював кафедру будівельних конструкцій і мостів, а з 1987 року керував кафедрою теоретичної та прикладної механіки), декана-засновника двох факультетів – дорожніх машин і мостів (1985-1988) та автомеханічного (1990-2000).
Протягом 1984–1987 рр. очолював кафедру будівельних
конструкцій і мостів; з 1987 по 2015 р. керував новоствореною кафедрою
теоретичної та прикладної механіки, де опікувався підвищенням професійного та
наукового рівня викладачів кафедри, підтримував своїх співробітників у складних
життєвих ситуаціях. І навіть зараз, перебуваючи вже на заслуженому відпочинку,
цікавиться життям колективу кафедри, її проблемами і здобутками, надає слушні
поради, ділиться багатим життєвим досвідом.
Заснував наукову школу з теорії і методів розрахунку
багатошарових оболонок і пластин.
Він є автором та співавтором понад 230 наукових робіт,
дев’ять із яких – монографії. Серед них праці «Расчёт оболочек типа
гиперболических параболоидов» (1972), «Предельное равновесие оболочек» (1978),
«Неразрушающий контроль материалов и элементов конструкций» (1981), «Теория и
расчёт слоистых ортотропных пластин и оболочек» (1986), «Автоматизация расчетов
транспортных сооружений» (1989), «Несущая способность тонкостенных конструкций»
(1990), «Механика композитов» (у 12 томах) – том 6-й «Технологические
напряжения и деформации в материалах» (1997). Розділ «Развитие теории и методов
расчета слоистых конструкций», підготовлений разом з професором В.Г. Піскуновим,
увійшов до ІІІ тому видання «Успіхи механіки» у 6 томах (Київ, Інститут
механіки ім. С.П. Тимошенка НАНУ, 2008 р.)
Під його науковим керівництвом захищено 25 кандидатських дисертацій. Учні Олександра Олеговича успішно працювали і працюють в КАДІ-НТУ та інших навчальних закладах України.
Немає коментарів:
Дописати коментар