ЛЕВКОВЕЦЬ ПЕТРО РОМАНОВИЧ

  

Доктор технічних наук, професор, проректор з навчальної роботи, академік Транспортної академії України, заслужений діяч науки і техніки України.

Народився 23 лютого 2010 року 1949 року  в селі Сваромя Києво-Святошинського району Київської області. В 1967 р., закінчивши зі срібною медаллю Гоголівську середню школу, він став студентом автомеханічного факультету Київського автомобільно-дорожнього інституту. В 1972 р. з відзнакою закінчив КАДІ і вступив до аспірантури при цьому ж навчальному закладі, яку закінчив в 1975 р. 

В 1975–1977 рр. він працює на посаді старшого інженера, а згодом завідувача сектором Центру наукової організації праці і управління виробництвом обєднання “Укрсільгосптехніка”. 

З 1977 р. по 1992 р. Левковець П. Р. обіймає посади начальника відділу організації і оплати праці, начальника виробничо-технічного відділу, заступника головного інженера, а згодом - головного економіста тресту “Київбудтранс”. При цьому він невпинно продовжує підвищувати свою кваліфікацію. Так, в 1987 р. Левковець П.Р. закінчує, без відриву від основної роботи, Вищу економічну школу господарського управління, отримавши другу вищу економічну освіту. В тому ж 1987 р. Він успішно захистив дисертацію, здобувши ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 автоматизовані системи управління і нові інформаційні технології. 

В 1992 р., прийнявши рішення остаточно зосередитись на науковій роботі, він вступає до докторантури КАДІ, яку достроково закінчує, захистивши в 1994 р. докторську дисертацію і здобувши ступінь доктора технічних наук за спеціальністю 05.22.10 експлуатація автомобільного транспорту. В цьому ж 1994 р. йому було присвоєно звання доцента, а роком пізніше звання професора. Водночас, він продовжує підвищувати свій кваліфікаційний рівень як менеджер і як спеціаліст. 

В 1998 р. Левковець П. Р. закінчує Державну академію керівних кадрів освіти за категорією “декан факультетів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації”, а в 1999 р. проходить стажування в Сілезькому політехнічному інституті (м. Катовіце, Польща) за фаховим спрямуванням м “Автомобілебудування і транспорт”.

В 1994–1999 рр. Левковець П. Р. працює деканом факультету післядипломної освіти, а в подальшому, доклавши багато зусиль до трансформації цього факультету в Інститут економіки та бізнесу на транспорті, стає директором останнього. На початку 2000 рр. він очолив кафедру транспортного права, системного аналізу та логістики, що спонукало його до здобуття ще й третьої вищої освіти — юридичної. З 2000 р. по 2009 р. Петро Романович обіймає посаду проректора з навчальної роботи Національного транспортного університету, яку залишив, коли стан здоров’я, на жаль, вже не дозволяв йому працювати на повну силу.

25 листопада 2009 року після тяжкої хвороби Петро Романович пішов з життя.

Перу вченого належать понад 250 наукових праць, під його науковим керівництвом було підготовлено та захищено 25 кандидатських та 3 докторських дисертації в галузі економічних та технічних наук.

За цими фактами біографії навіть стороння людина побачить талановитого вченого, доброго вчителя та ефективного менеджера. Люди ж, які мали нагоду знати Петра Романовича особисто, усвідомлюють, що за всіма його досягненнями стоїть дар Божий, помножений на щоденну копітку працю.

Скупі рядки біографії не в змозі розказати про всі людські якості Петра Романовича, який завжди був відкритим до спілкування як з колегами, так і зі студентами. Він прагнув підтримати всіх, хто звертався до нього, і словом, і ділом.

Петро Романович був яскравою особистістю, ерудованою людиною, яка розумілася на філософії, теології, нетрадиційній медицині, могла сказати прямо те, що думає, але сказати розсудливо і не принизливо для співрозмовника. Не було теми, на яку з ним не можна було б поспілкуватися, отримати слушну пораду.

Він був надзвичайно доброю, ввічливою та чуйною людиною, любив і поважав своїх вчителів, відносився з надзвичайною душевною щедрістю, любов’ю і теплотою до своїх учнів. Успіхам своїх учнів і колег він радів не менше, а може і більше, ніж своїм. Петро Романович був прямим і відвертим, в ньому не було жодної краплі лицемірства.

Левковець П. Р. прожив достойне життя, яке в значній своїй частині було віддане розбудові нашого спільного дому — Національного транспортного університету. Він був Людиною “з великої літери”.

 

Т.А. ВОРКУТ, професор,

Ю.С. ГРИСЮК, доцент,

А. КЛАДЧЕНКО, А. ПЕТУНІН