Доктор технічних наук, професор, проректор Київського автомобільно-дорожнього інституту з наукової роботи, завідувач кафедри проектування доріг, перший завідувач кафедри українознавства. Керівник знаної далеко за межами України наукової школи, з якої вийшло більше сорока кандидатів та докторів наук, які й зараз успішно працюють як в Україні, так і в Литві, Латвії, Молдові, Грузії, Вірменії, Узбекистані, Азербайджані, Естонії, Росії, Польщі, Угорщині, Болгарії.
Автор 17 монографій та навчальних посібників, понад 250 наукових та методичних праць. Розроблена професором Я. В. Хом’яком методика проектування мереж автомобільних доріг знайшла широке впровадження як у країнах колишнього Радянського Союзу, так і за кордоном. Висока якість наукових робіт, виконуваних під керівництвом професора Я. В. Хом’яка, неодноразово підтверджувалася високими нагородами.
Професор Я.В. Хом’як був членом дорожньої комісії секції будівництва та архітектури науково-технічної Ради МВССО СРСР, членом автомобільно дорожньої секції науково-технічної Ради МВССО УРСР, членом секції міських вулиць та автомобільних доріг Наукової Ради з безпеки руху на автомобільному та міському транспорті при Держкомітеті Ради міністрів СРСР з науки і техніки, членом постійної транспортної комісії при АН УРСР тощо.
Багато років був відповідальним редактором Міжвідомчого наукового збірника “Автомобільні дороги та дорожнє будівництво”, членом редколегії науково-технічного збірника “Автодорожник України”; членом редколегії науково-технічного журналу “Строительство и архитектура” (Новосибірськ) та ін.
На початку 1993 року Ярослав Васильович очолює тільки-но створену в інституті кафедру українознавства. Висока ерудиція та енциклопедичні знання дозволяють успішно поєднувати завідування кафедрою українознавства з роботою на посаді професора кафедри проектування доріг.
Життя раптово обірвалося 5 червня 1993 року.
Колишні учні Ярослава Васильовича з теплотою згадують свого вчителя.
Поліщук Володимир Петрович, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри “Транспортних систем та безпека дорожнього руху”, перший аспірант Ярослава Васильовича Хом’яка: “Познайомився я з Ярославом Васильовичем на третьому курсі інституту — Ярослав Васильович читав нам лекції з курсу «Проектування доріг». Читав він лекції українською мовою (єдиний в інституті), але це було дуже майстерно, і наша інтернаціональна група слухала їх без проблем.
На третьому курсі Ярослав Васильович запросив мене у науковий гурток кафедри і вже з цього часу я, практично, увесь час працював з ним і як студент, і як асистент, і як доцент. Тематику моєї наукової студентської роботи Ярослав Васильович запропонував з питань проектування мережі автомобільних доріг. В той час він закінчував свою докторську дисертацію, яка пізніше лягла у наукову основу проектування і створення “Раціональної мережі автомобільних доріг Української РСР”. Ця робота висувалася на державну премію УРСР (і не вистачило одного голосу). Проте сучасна мережа доріг України існує завдяки роботі Ярослава Васильовича.
Ярослав Васильович дуже серйозно ставився до наших студентських робіт. Так у списку використаних джерел в його докторській дисертації є посилання і на мою студентську роботу. Я дуже пишаюся цим!
Завдяки Ярославу Васильовичу в той час на кафедрі широким фронтом йшла науководослідна робота: працювала “Науководослідна група з автоматизації проектування автомобільних доріг”, “Галузева науководослідна лабораторія обліку та дослідження дорожнього руху”, аспірантура, студентський науковий гурток, а також обчислювальний центр інституту, який був створений за його ініціативою. В результаті були започатковані роботи з теорії транспортних потоків, організації дорожнього руху, безпеки руху на автомобільних дорогах, проектування мереж автомобільних доріг та їх автоматизації, а також впровадження інноваційних методик в навчальному процесі — автоматизовані методи тестування студентів (КАДІ-ТЕМП 1 та КАДІ-ТЕМП2).
Був підготовлений за замовленням Міндорбуду УРСР випуск фахівців зі спеціалізації “Автоматизація проектування автомобільних доріг”. Таким був широкий науковий і педагогічний кругозір нашого вчителя!
Ярослав Васильович володів іноземними мовами: переклав українською мовою “Пісню про Гайявату” (переклад мав схвальні відгуки фахівців), а також з французької мови — статті Петіньї про імовірнісну модель транспортного потоку, якими ми всі користувалися у своїх дисертаціях. Виставляючи дуже високі вимоги до дисертаційних робіт аспірантів, Ярослав Васильович вважав, що якщо молода людина займається науковими дослідженнями, — вона достойна бути кандидатом наук! Слід сказати також, що Ярослав Васильович, працюючи проректором з наукової роботи, багатьох молодих вчених інституту спонукав до підготовки і захисту докторських дисертацій.
Ярослав Васильович був інтелігентною і чуйною людиною, користувався великою повагою колег, студентів і учнів.
Багато з того, що я знаю з наукової, педагогічної та адміністративної роботи, я навчився у Ярослава Васильовича Хом’яка — мого вчителя.”
Омельчук Сібілла Костянтинівна, кандидат технічних наук, доцент: “Незабутня постать Ярослава Васильовича завжди переді мною. Протягом багатьох років він викладав, зокрема, на нашому курсі дисципліну “Проектування доріг”. Згодом неодноразово працювали поряд з ним під час спільної роботи в КАДІ — як у сфері наукової та навчальної діяльності, так і різнобічної громадської діяльності.
Ярослава Васильовича завжди відрізняли такі якості, як уважне та толерантне ставлення до людей, розсудливість у прийнятті рішень, доброзичливість до студентів та аспірантів, любов і доброта до родини, а також — щире патріотичне ставлення до України”.
Зіміна Інна Михайлівна: “Під керівництвом Я.В. Хом’яка працювала у творчому колективі, який складався як з викладачів кафедри, так і наукових працівників, зокрема, групи математиків, випускників механіко=математичного факультету Київського університету ім. Шевченка, запрошених для роботи в лабораторію автоматизованого проектування доріг, до яких і належала.
Запропоновані Я.В. Хом’яком теоретичні та практичні методи лягли в основу розробленої для України раціональної мережі місцевих автомобільних доріг. Під його керівництвом здійснювалося також впровадження результатів наукових досліджень в практик проектування мереж автомобільних доріг. Економічний ефект від оптимізації дорожньої мережі місцевого значення Української РСР склав на той час 21 млн. крб. “
Дзюба Петро Петрович — кандидат технічних наук, доцент кафедри системного проєктування об’єктів транспортної інфраструктури та геодезії. У 1980 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом професора Я. В. Хом’яка: “Хочеться згадати Ярослава Васильовича не лише як видатного вченого. Серед багатьох його чудових людських якостей, хочу відзначити глибокі знання історії, зокрема Києва та України. В моєму житті не було іншої людини , з якою я був би особисто знайомий, яка б так глибоко знала й так цікаво могла розповісти про історію та сьогодення Києва, відзначалася такими енциклопедичними знаннями. Ярослав Васильович був єдиним, хто на нашому дорожньо-будівельному факультеті викладав свою дисципліну українською мовою. Він був професором не лише в дисциплінах кафедри, а, на мою думку, професором культурно-історичному житті нашої держави. Дуже добре знав та любив співати українські народні й сучасні пісні.”
Павлюк Дмитро Олександрович, доктор технічних наук: “Молоді вчені, наукові співробітники науково-дослідного сектору КАДІ (де і я починав свою наукову діяльність) завжди пишалися своїм проректором, знаним і авторитетним у всіх дорожніх наукових центрах колишнього Радянського Союзу. Спілкуючись з колегами на міжнародних та всесоюзних наукових і практичних конференціях та семінарах, ми не раз пересвідчувалися в тому, що саме його ім’я представляло не лише наш ВНЗ, а й всю Україну в наукових колах. У 1993 році, за декілька днів до смерті, на захисті моєї кандидатської дисертації пролунала, мабуть, остання публічна промова Ярослава Васильовича. Одне із зауважень «Не зважаючи на велику кількість ілюстративного матеріалу, доповідач зупинився на кожному своєму плакаті ». Плакатів дійсно було забагато, і це було недоліком роботи. Вміння коректно робити зауваження, не викликаючи образ – тільки один із проявів надзвичайної інтелігентності та толерантності Ярослава Васильовича, що має бути прикладом для всіх нас при спілкуванні з людьми”.
Ярослав Васильович залишився в нашій пам’яті як людина високої ерудиції та енциклопедичних знань, розсудлива у прийнятті рішень, надзвичайно інтелігентна та толерантна, з щирим патріотичним ставленням до України.
Кафедра проектування доріг, геодезії та землеустрою
Немає коментарів:
Дописати коментар