ФЕДОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

  

Випускник аспірантури УТУ (1997)

Почесний президент Львівської обласної організації роботодавців транспорту, кандидат технічних наук, заслужений працівник транспорту України.  Автор багатьох наукових статей і монографії. Лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів» (2002 р.). З 2002 по 2006 – депутат Львівської обласної ради.

Життєве кредо Ігоря Михайловича Думи: «Життя – це безперервний рух!»

За плечами цього знаного та успішного львів’янина – приємно вражаючий, більш як 50-ти річний, успішний трудовий шлях керівника у галузі автотранспортних перевезень: спершу приміських та міжобласних, а потім і міжнародних. Усі ці роки Ігор Михайлович Дума крок за кроком, наполегливо розвивав автотранспортну галузь: спершу Львівщини, а згодом створена та очолювана ним корпорація «DUMA» успішно зайнялася розвитком ще й міжнародних автотранспортних перевезень.

Щоразу долаючи складнощі, цей мудрий та працьовитий чоловік ніколи не зупинявся на досягнутому – до сих пір продовжує щодня трудитися на благо України. Саме тому журнал «АКЦЕНТИ плюс» запросив сьогодні до розмови шановного Ігоря Думу – будемо говорити про прості та водночас фундаментально важливі для людей і України речі.

– Ігорю Михайловичу, свого часу Ваш трудовий шлях розпочався саме з АТП-14631 та більше 50-ти років пов’язаний з цим підприємством і розвитком транспортної галузі. Пригадайте, будь ласка, як усе розпочиналося?

– Свою трудову діяльність я розпочав дуже рано. У 18 років, після закінчення Львівського автодорожнього технікуму я вирішив знайти свою першу роботу. Але незабаром мене призвали служити в армію.

І лише по завершенні служби у 1972 році мене прийняли на роботу у Львівське автотранспортне підприємство №14631. Ось тут по-справжньому розпочалась моя трудова діяльність. Почавши з посади слюсаря-автоелектрика, я водночас здобував вищу освіту. Навчання давалось легко, я швидко засвоював новий матеріал, тому без труднощів здобув вищу освіту, а згодом і науковий ступінь кандидата технічних наук.

По мірі накопичення мною знань та досвіду поступово відбувся і мій кар’єрний ріст. Після того, як попрацював бригадиром автоелектриків, став майстром дільниці, далі начальником майстерні, заступником головного інженера, а згодом і заступником директора. А вже у червні 1988 року колектив автопарку обрав мене директором цього підприємства, а у 1997 році –  головою правління ВАТ «Львівське АТП-14631». На загальних зборах акціонерів у 1999 році був за сумісництвом обраний також головою правління ВАТ «Львівавтотранс». У травні 2000 року мене призначили на посаду начальника Львівського обласного автотранспортного управління, де я пропрацював до 2005 року. Також працював на посаді голови правління Львівської обласної організації роботодавців транспорту, був помічником голови Львівської обласної ради. Очолював комісію з питань житлово-комунального господарства, розвитку інфраструктури (транспорту) та паливно-енергетичного комплексу Громадської ради при Львівській облдержадміністрації. З червня 2010 по травень 2012 працював на посаді начальника Територіального управління «Головавтотрансінспекції у Львівській області». Як бачите, досвід у автотранспортній галузі у мене – чималий.

– Чому Ви обрали справою свого життя саме автотранспортну галузь?

– Любов до транспорту народилася ще з самого дитинства. Пам’ятаю, як мій батько, який усе своє життя працював водієм, часто брав мене малого з собою на роботу, садив на коліна і дозволяв потримати кермо. Я змалку завжди був серед автобусів і людей, які любили транспорт. Мабуть, саме тоді і прийшло відчуття, що це стане справою всього мого життя.

Можу з впевненістю сказати, що коли любиш те, що робиш, то отримуєш справжнє задоволення: кожен день стає насиченим та змістовним, адже працюєш задля розвитку справи і сам розвиваєшся.

– Мабуть, упродовж тих славних 50 трудових років Вам не раз доводилося долати певні виклики? Якими були ці виклики? Які першочергові цілі та пріоритети, як керівник, Ви щоразу обирали для розвитку очолюваного Вами автопідприємства?

– На той час, коли я став керівником автопідприємства, припали справді нелегкі роки початку приватизації як в країні, так і в автотранспортній галузі. Втім, багато приватизованих підприємств незабаром припинили свою діяльність. Нові часи поставили перед нами нові виклики: потрібно було постійно приймати доленосні рішення та втілювати їх у життя. Передусім важливим завданням стало оновлення матеріально-технічної бази – наше автопідприємство успішно з цим впоралося. На той час також була особливо гостра потреба в автобусах, як для обслуговування в межах України, так і за кордоном. Ми першими в Україні відкрили регулярні автобусні маршрути до Польщі, Чехії та Німеччини. На даний час АТП-14631 налічує понад 350 автобусів, більшість з яких – це автобуси європейського виробництва Van Hool, також автобуси марок Mercedes, Neoplan, Setra та інші. А згодом ресурси підприємств корпорації були спрямовані вже на будівництво двох автовокзалів у місті Львові – автовокзал «Північний» та автовокзал «Двірцевий», двох автостанцій у містах Жовква та Східниця, а також на реконструкцію автовокзалу «Львів», що розташований на вулиці Стрийська, 109, а також автостанцій у містах Бориславі і Новояворівську.

– Що для Вас є головним у житті?

Дякуючи хорошому вихованню своїх батьків, для мене повага до людей – понад усе. Тому прагну допомагати людям, бути ближчим до них.

– Переконаний, що лише завдяки спілкуванню, чесному та відвертому, можна вирішити ту чи іншу проблему. Ще будучи хлопчиною, зрозумів, що найвища наука – бути мудрим, а найвища мудрість – бути добрим. Тому намагаюся дотримуватися цих постулатів упродовж усього свого життя.

– Ваш трудовий шлях свідчить, що Ви ніколи не зупинялися на досягнутому: завжди продовжували розвивати галузь автомобільних перевезень та успішно трудилися на благо України та українського народу. Що спонукало Вас невтомно рухатися вперед?

– І це справді так. Адже вважаю, що людина не має зупинятись на досягнутому. Моє кредо: «Життя – це безперервний рух!». Сьогодні наша корпорація і надалі успішно розвиває автотранспортну галузь. Щоразу з розвитком технологій ми вводимо новації для покращення транспортної інфраструктури. Зокрема, на автовокзалах і автостанція були запровадженні системи автоматизованого управління і продажу квитків. Почав функціонувати сайт www.ewe.ua, завдяки якому пасажири можуть забронювати місця онлайн. Наш контакт-центр, який працює цілодобово, кожному надасть оперативно повну інформацію щодо рейсів, якими цікавиться пасажир. Також підприємства нашої компанії першими в Україні створили транспортний вузол, так званий хаб, де пасажири, які прибули з будь-якого міста України, мають змогу зробити пересадку до потрібного їм пункту. До речі, я став ініціатором створення підприємства для технічного обслуговування і ремонту не лише своїх автобусів, а й автобусів інших перевізників. Це наше підприємство згодом стало єдиним офіційним технічним партнером компанії «Van Hool» в Україні. І таких новацій у майбутньому ми планує все більше і більше.

 

– Якими трудовими досягненнями пишаєтеся найбільше?

– Сьогодні ТзОВ «Львівське АТП-14631» здійснює регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення з міст України до міст Польщі, Чехії та Німеччини.

Львівське АТП-14631, будучи одним із найбільших автотранспортних підприємств в Україні, є флагманом корпорації «DUMA» та торгової марки «EAST WEST EUROLINES», яку підняло на європейський рівень репрезентативності.

Усе це – завдяки великому кадровому потенціалу, де вміло поєднались досвід та молодечий запал. Хочу наголосити, що кожен наш працівник вклав частку свого серця у розбудову нашої корпорації.

– Які завдання Ви сьогодні ставите перед корпорацією «DUMA»? Що змінилося для Вас та корпорації після повномасштабного вторгнення росії на територію України?

– Після вторгнення росії на територію України життя поділилося на «до» та «після». Ми щодень стикаємося з новими непередбачуваними подіями та повинні якомога швидше на них реагувати. З лютого 2022 року підприємства корпорації «DUMA» передали понад 10 автобусів Збройним Силам України. Наші водії здійснюють перевезення військових на схід України, що є нелегкою та відповідальною роботою. А також проводимо безпечне та комфортне перевезення за межі країни людей, котрі змушені втікати з міст, де ведуться активні бойові дії. Вже перевезли сотні тисяч таких людей.

Щодо нових завдань, то ми намагаємось ще більше розширити міжнародну автобусну мережу. Плануємо відкрити маршрути в Італію, над чим плідно зараз працюємо, а також прагнемо охопити більшу кількість українських міст, з яких будуть здійснюватися міжнародні перевезення.

Корпорація «DUMA» постійно розвивається та продовжує оновлювати рухомий автомобільний склад, створюючи європейський комфорт для людей, які користуються нашими послугами.

– Чим Ви найбільш захоплюєтеся у житті? Що для вас є найкращим відпочинком?

– З молодих літ захоплююся автомобілями, інакше не був би автомобілістом. А ще я є прихильником швидкості, але лише тоді, коли сам за кермом. Адже під час водіння відволікаюся від думок про роботу, весь повнюся відчуттям дороги. Побачити мене за кермом можна у будь-яку пору року і погоду – така вже у мене робота. А ще люблю книги та подорожі. Святий Августин сказав: «Світ – це книга. І хто не подорожував по ньому – прочитав у ній лише одну сторінку».

– Ви – успішний чоловік. Скажіть, будь ласка, чим для Вас є щастя та успіх?

– Щастя насправді – в простих речах: бути здоровим, мати велику, міцну та дружню родину, займатися справою, яку ти справді любиш. Це і є справжнім щастям, а щаслива людина – завжди успішна!

– На Вашу думку, якими варто виховувати дітей, щоб вони могли успішно реалізувати себе у дорослому житті?

– Діти – це віддзеркалення нас самих. Наші вчинки, побут, цінності формують їх світогляд. Цінності у дитячу душу потрібно закладати змалечку: говорити дітям, як ми їх любимо, приділяти їм час, допомагати з навчанням, допомогти знайти себе у виборі відповідної професії, формувати їх упевненість та повагу до людей. Саме це допоможе вашій дитині стати у майбутньому успішною людиною.

– Усі ми віримо, що Україна незабаром переможе у цій страшній війні і українці зможуть відбудувати свою державу та зробити її перспективною. На Вашу думку, що потрібно для того, щоб Україна стала сильною та процвітаючою державою у світі?

– Передусім ми повинні знати свою рідну мову та історію своєї країни, пропагувати українську культуру.

Якщо кожен з нас добре та самовіддано робитиме те, що він уміє, не зупинятиметься на досягнутому, ставлячи перед собою нові й нові цілі, це стане найбільшим вкладом у розвиток нашої рідної України.

– Про що нині мріє успішний чоловік Ігор Михайлович Дума?

– Своїм виробничим і життєвим досвідом я невпинно ділюсь з молодим поколінням, яке розпочало свій трудовий шлях в автотранспортній галузі. Мрію і щиро вірю в те, що вони продовжать мою роботу і працюватимуть на благо автотранспортної галузі та розвиток нашої держави.

 

Розмовляла Ірина Запотічна-Ванчосович