четвер, 10 жовтня 2024 р.

МАЯК МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ

  

Фахівець у галузі транспорту. Доктор технічних наук (1995), професор (2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2016).

У 1972 році закінчив Київський автомобільно-дорожній інститут за спеціальністю «Автомобільний транспорт», де й викладав до 1992 року.

ГЕРЦРІКЕН СОЛОМОН ДАВИДОВИЧ

  

Народився в сім'ї аптекаря. У 1917 закінчив Одеське загальноосвітнє училище, потім навчався в Одеському політехнічному інституті. Служив у продзагоні і працював телефоністом у Києві. Восени 1922 стає студентом фізико-математичного факультету в Київському інституті народної освіти, у 1926 там же аспірантом. У 1927 з'являється його перша наукова публікація в «Українських фізичних записках». Після закінчення аспірантури в 1930 очолив відділ рентгенофізики в Інституті фізики АН УРСР, що згодом став відділом металофізики. У 1931 заснував і очолив кафедру рентгенометалофізики в Київському інституті народної освіти, у 1932 там же ним було засновано кафедру рентгенометалології. У 1936 захищає кандидатську, а вже в 1939 і докторську дисертації.

Студенти КАДІ в 50-ті роки

  

О. М. ЛАЗАРЕНКО. СПОГАДИ ПРО НІЖИН. 100 років тому

  

ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ!

Фонд електронної бібліотеки НТУ поповнився унікальним виданням.

Книга спогадів Олександра Лазаренка, непересічної людини, винахідника і колекціонера, розповідає про реалії Ніжина початку ХХ ст. Його дочка Каміла Олександрівна представляє історію родини Лазаренків. Видання розраховане на краєзнавців, істориків, а також тих, хто цікавиться культурою та побутом давнього Ніжина.

ЛАЗАРЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

  

Український науковець, педагог, фахівець у галузі механіки, меценат, колекціонер. Інженер-автомобіліст, учасник будівництва Горьковського автозаводу, раціоналізатор і винахідник. Дядько Генерального конструктора космічних кораблів С. П. Корольова.

ЛАВРЕНТЬЄВ МИХАЙЛО ОЛЕКСІ́ЙОВИЧ

  

Математик, доктор технічних наук (за сукупністю наукових робіт), доктор фізико-математичних наук, академік Академії наук УРСР, академік АН СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань.

АРСЕНІЙ ІВАНОВИЧ ДАНИЛЕНКО – ЗАБУТЕ ПРІЗВИЩЕ НЕПЕРЕСІЧНОГО УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО-БІОФІЗИКА ТА РАДІОБІОЛОГА. Частина 2

  

Варто зазначити, що А.І. Даниленка шанують і пам’ятають не тільки в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця, а і в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького, організовуючи в його честь дні пам`яті.

АРСЕНІЙ ІВАНОВИЧ ДАНИЛЕНКО – ЗАБУТЕ ПРІЗВИЩЕ НЕПЕРЕСІЧНОГО УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО-БІОФІЗИКА ТА РАДІОБІОЛОГА. Частина 1

  

Академік НАН України В.П. Кухар у передмові до третього видання книги «Природная радиоактивность растений, животных и человека» (автори – І.М. Шевченко, М.Г. Проданчук, А.І. Даниленко), яка вийшла у 2007 р., називає А.І. Даниленка піонером досліджень природної радіоактивності в Україні, зокрема β-активності зовнішнього середовища, а також тканин рослин, тварин і людини, зумовленою природними процесами і зазначає, що його дослідження можуть служити еталонами, оскільки були отримані у доатомну еру. Робота була проведена до 1960 р., тобто до початку і під час перших випробувань ядерної зброї і умови досліджень, виконаних А.І. Даниленком, уже ніколи не повторяться.

На жаль, нині нам майже нічого не відомо про життя та діяльність А.І. Даниленка, крім коротких даних на сайті Національного транспортного університету, де він очолював кафедру фізики. Нижче ми наводимо деякі біографічні відомості про нашого земляка, які нам повідомила його донька Лариса Арсеніївна Даниленко, за що ми їй щиро вдячні. Коротко зупинимось також на його основних наукових працях.

середа, 9 жовтня 2024 р.

ВАСИЛЕНКО АНДРІЙ ОВЕР'ЯНОВИЧ

  

Український учений у галузях землеробської (сільськогосподарської) механіки та сільськогосподарського машинобудування, академік Академії наук Української РСР (з 30 червня 1948 року; член-кореспондент з 1939 року), доктор технічних (з 1946 року) і сільськогосподарських наук (з 1936 року), професор.

Теоретичні розробки та організаційна діяльність академіка А. О. Василенка в галузях землеробської (сільськогосподарської) механіки та сільськогосподарського машинобудування дозволили створити принципово нові види сільськогосподарської техніки — з групою співробітників розробив і впровадив у виробництво комбіновану бурякову сівалку (1930), ряд причіпних (1933) і навісних (1935) бурякопідіймачів, 4-корпусний навісний плуг для Полісся.

понеділок, 7 жовтня 2024 р.

КИЇВ. КІНЕЦЬ 50-х

  

Площа, яка на той момент ще не мала офіційної назви.

Площею Слави стала у 1965 році, рішенням Київської міської Ради №1270 від 20 липня 1965 року, була позначена як "площа без назви біля парку Вічної Слави".

Раніше мала назви Володимирська, Князе-Володимирська (На честь князя Володимира), а в XIX - початку XX століття - Соборна площа.

Йде перебудова корпусу колишньої 5-ї гімназії для потреб КАДІ.

Люди на зупинці чекають на 30-й трамвай.

Союз КАДИ

1962. ВИПУСКНИКИ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНОГО ФАКУЛЬТЕТУ КАДІ

  

Фото із сімейного архіву Рассказова О. О.

Рассказов О. О. (нижній ряд, зліва), у майбутньому – доктор технічних наук, професор, один із академіків-засновників Транспортної академії України, академік Нью-Йоркської академії наук, академік Європейської академії оптимального проектування будівельних конструкцій (1995)… Зав. кафедрою будівельних конструкцій і мостів (1984–1986), зав. кафедрою теоретичної та прикладної механіки (1987-2015), декан факультетів..

Поряд – Ковалевська Ніна Володимирівна, у майбутньому Рассказова.

ВГАДАЙТЕ ХТО ЦЕ!

 

Фото із сімейного архіву Рассказова О. О.

Не могла пройти повз цю чудову фотографію! 

А ви його пам'ятаєте? Це Рубльов Валерій Савелійович. «Старі» співробітники сьогоднішнього ФТІТа його точно впізнають!

Впевнена, що і Рубльов Андрій Валерійович, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд, буде радий побачити тут свого батька.