«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». ХОМ'ЯК ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ

  

Жити щедро. Щедро на творчі сили, талант, якими обдарувала тебе доля, і які вже за власною волею повертаєш на служіння науці, прогресу в ім’я людей. І цю свою мрію, своє покликання Ярослав Васильович Хом'як кував наполегливою працею, старанним навчанням на студентській лаві молодого тоді КАДІ. Тут, заполонений багатим на знахідки і відкриття світом творчого пошуку, з завзяттям молодості і готовності повної віддачі, поринув у науку. Це було як відкрити в безмежному морі можливостей, що пропонує життя, власний острів. І заселяти його своїми думками, сподіваннями, ідеями.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». БЕЗБОРОДОВА ГОРИСЛАВА БОРИСІВНА

  

Навряд чи знайдеться в КАДІ людина, яка б не знала Гориславу Борисівну Безбородову особисто, або не чула про неї. Початок трудового шляху цієї жінки тісно пов'язаний з найпершими роками заснування КАДІ. Один з найстаріших ветеранів вузу, жінка-професор (на той час), доктор технічних наук, завідуюча кафедрою.

… Йшов вересень тріумфального 1945-го року. Перші місяці жаданого, такого знову мирного життя, перші місяці підняття з руїн економіки країни. За направленням Саратовського автомобільно-дорожнього інституту, який Горислава Борисівна закінчує з відзнакою, як молодого спеціаліста її зараховують на посаду старшого лаборанта кафедри нарисної геометрії і графіки.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». КОВАЛЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

  

Є люди, які зберігають у будь-якому віці юне сприйняття навколишнього, погляди і переконання своєї молодості. Мабуть, це добра прикмета, прикмета того, що людина не старіє душею, не зрадила собі і тому часу, коли  вирішувала ким бути, до чого прагнути. Такою рисою володів один із найдавніших працівників КАДІ – кандидат технічних наук, доцент кафедри будівельних конструкцій і мостів Сергій Миколайович Коваленко.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». КОЛБАСИН СЕМЕН ФЕДОРОВИЧ

  

Дитинство і юність Семена Федоровича Колбасина йшла в ногу з початком ХХ століття. З тими вражаючими протиріччями, яка несла ця бурхлива епоха, з тими грандіозними перетвореннями і звершеннями, які руйнували старе, щоб побудувати нове, виплекане віковічною мрією людства.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». НІКОЛАЄВСЬКА ФАЇНА ІЗРАЇЛІВНА

   

З високих і чистих зірок тої ночі кожен обирав свою, загадуючи плани на майбутнє, ділячись з друзями надіями, потаємними сподіваннями. Останній шкільний вечір для них, випускників Київської школи № 86, здавалося, широко відчиняв двері на широкі дорого до здійснення мрій, до щасливого прийдешнього… То була ніч з 21 на 22 червня 1941 року.

Війна примусила Фаїну розлучитися з рідним містом. Всі тяготи тилового життя молода дівчина ділила з з своїми співвітчизниками в місті Кузнецьку Кемеровської області, тут же знайшла і свою робочу долю. Випускницею вчительського інституту вона за початок трудового шляху обрала посаду бібліотекаря на металургійному комбінаті міста. І зрозуміла, що книжкова держава – її єдина і щаслива царина, її покликання, її тверда путь.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». БІББЕ ОЛЕКСАНДР МАРТИНОВИЧ

   

З фотографії на нас дивиться мужня людина. Рішучість, тверда переконаність, сила характеру – в погляді. Цей знімок зроблено багато років тому, по війні. Він пройшов її всю, з першого по останні роки. Пережив довгі й страшні, схожі на вічність, блокадні дні і ночі. Потім – переможними шляхами крокував до кордонів нашої Батьківщини.

Святкова доповідь Біляковича Миколи Олексійовича, який пройшов шлях від студента до першого проректора НТУ. Він все життя присвятив своїй Альма-mater

  

 

НАЦІОНАЛЬНОМУ ТРАНСПОРТНОМУ УНІВЕРСИТЕТУ - 80!

  

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». ХРИСАНОВ МАРКС ІВАНОВИЧ

  

Доктор технічних наук, професор.

… На початку 1943 року, студентом Уральського політехнічного інституту, сімнадцятирічний юнак уходить на фронт. Тільки у квітні 1946 року він знову повертається до колишньої студентської лави і продовжує перерване війною навчання в УПІ.

Свою трудову діяльність М. І. Хрисанов розпочав на Уралмаші, у конструкторському відділі, потім працює на Нижнє-Тогільському металургійному комбінаті. Тут Хрисанов пройде шлях від інженера до заступника начальника мартенівського цеху. Непереборне прагнення до знань, до самоудосконалення приводять М. І. Хрисанова у 1952 році до аспірантури УПІ, де він спеціалізується у галузі важкого машинобудування.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». ІВАНОВА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА

  

Сестра. Сестричка. Ганночка. Підійди до мене, розкажи що-небудь своїм тихим, лагідним голосом. Ніч така довга, а ось-ось посвітлішає віконце землянки, а сон все бариться. Крізь нудотний біль приходять спогади про дім, рідних, а ледь склепиш очі, як знову вчуваються розриви, гуркіт, знову, здається шматує тіло розпечене залізо.  У мене сестра схожа на тебе, така ж добра, тендітна, вродлива.

А у мене дочка, може тільки на рік-два молодша. А у мене кохана дівчина – куди закинула її воєнна доля! Чи не гоїть зараз, як і ти, чужі рани, а її серцю хто зарадить? Я продиктую тобі, а ти напиши їй листа, може знайде коли-небудь свого адресата…

Підійде, сяде поруч, покладе прохолодну долоню на жарке чоло і говоритиме, говоритиме заколисуюче, доки не зійде спокій на змучене обличчя. Потім до іншого – поправити скинуту в маренні ковдру, збити подушку. Шістнадцять разів впилися ворожі жала в тіло цього льотчика, завтра зробить йому перев’язку. Посміхнулася журливо – тільки їй довіряє він свої закривавлені рани, їй, сестрі, сестричці, Ганночці 3341-го госпіталю.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». ЛІВШИЦЬ ЯКІВ ДАВИДОВИЧ

  

Свою трудову біографію Я. Д. Лівшиць почав із 13 років, працюючи кур’єром в Управлінні водного транспорту Дніпровського басейну. Роботу поєднував з навчанням у семирічній школі. З 1922 по 1924 роки навчався в Київській будівельній профшколі, де був головою учкому. Після закінчення працював десятником на будівництві.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». КОЗЛОВА НАТАЛЯ ІВАНІВНА

  

Душа цієї жінки – Наталі Іванівни Козлової, головного бібліографа бібліотеки КАДІ (у майбутньому – заступника директора бібліотеки),  освітлена чудовим і багатим світом літератури.

«НТУШНИКАМ ПРО КАДІЇВЦІВ». КОЛОСЮК ДІНА СЕРГІЇВНА

  

ЇЇ знають всі. І не тільки тому, що вже двадцятий рік вона працює у КАДІ і викладає не лише студентам, а й виробничникам – слухачам ФПК, а її лекції – про це свідчать відгуки вдячної аудиторії – не можуть не запам’ятатись.

Доцент кафедри загальної хімії Діна Сергіївна Колосюк – громадський активіст. І це не просто високі гучні слова. Їх яскраво і переконливо підтверджують кожний її робочий день, кожна її дія, блискавична реакція на будь-який гострий сигнал, діловитість. Саме таким і має бути народний контролер. І хоча тільки третій рік Д. С. Колосюк  входить до складу ГГНК вузу, однак по праву може вважати себе народним контролером зі стажем. Адже розпочала свою роботу в цих органах більше 25 років тому. Бойовитість, рішучість, принциповість, гаряча непримиренність до недоліків, недоробок, будь-яких негативних явищ і вчинків – ці риси характерні їй і нині.

МАЄВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

  

Український, радянський машинобудівник у галузі сільського господарства, педагог, доктор технічних наук, професор.

У 1950 році закінчив механічний факультет Київського автомобільно-дорожнього інституту.

ОНЛАЙН ПЕРЕКЛАДАЧ ДЛЯ БЛОГУ

  

До уваги користувачів!

Віднедавна в блозі встановлено Translate, за допомогою якого відвідувач зможе перекласти наш контент. Translate знаходиться в правому верхньому куті. Список, що розкривається, дає можливість вибрати потрібну мову.

Завдяки Google Translate у нас з'явилася можливість залучити до галереї ще більше нової аудиторії.

З травня місяця,  початку створення блогу, нас відвідали користувачі таких країн:

• Україна - 3,87 тис.
• Гонконг - 507.
• Сполучені Штати - 215.
• Сінгапур - 143.
• Німеччина - 76.
• Нідерланди - 31.
• Польща - 23.
• Фінляндія - 12.
• Велика Британія - 12.
• Росія - 12.
• Республіка Корея - 10.
• Франція - 9.
• Канада - 7.
• Греція - 6.
• Ірландія - 6.
• Китай - 5.
• Швеція - 5.
• Єгипет - 2.
• Індія - 2.
• Інше - 147.